Не пропустив я і третьої масштабної акції російської опозиції. 4 лютого був у Москві за схемою “туди і назад”.  Розклад був такий, що одразу з літака якраз приїхали на місце збору.  Зважаючи на морозець -16 градусів це було не так вже й погано. Одразу рушили, одразу до роботи. Колони націоналістів та лівих не те щоб вразили, але звернули на себе увагу неадекватністю. Їхні наміри та погляди явно не у мейнстрімі всієї цієї двіжухи.

Сама колона мені видалася не надто масовою, здавалося, що мова йде про 10-15 тисяч. Однак ближче до Болотної людська маса зросла в геометричній прогресії. Тож дані про сто тисяч+ мітингуючих не такі вже й надуті. Промовці повторювали те, що вже було багато разів сказано і навіть Парфьонов втретє вже видавався не таким вражаючим. Зате прийшов Юра Шевчук.  Грали й десантники скандальні. Мені здається, що пісня надто довершена і не вони автори.

Дивує оптимізм людей. Вони не можуть чітко пояснити, як вони “переможуть” і начебто не плекають зайвих ілюзій. Довга гра на виснаження їх не лякає. Що буде 4 березня? Те, що розповідає Удальцов це прогноз помаранчевої революції. Буде цікаво. Правда, я це вже не побачу наживо, бо буду на сесії).

PS Назва посту – приспів з пісні Троїцького “Шайку Путіна На Нари”

У Печерському суді сьогодні досліджували речові докази, а по факту – дивилися відео. Шустер-live та запис святкування Дня міліції у 2009. І от такий епізод. Починається концерт і звісно ж лунає гімн. Минає 5 секунд і вс піднімаються. Хто був ініціаторм я не побачив. Не я… А втім, встали всі, навіть прокурори.

Концерт привернув увагу присутніх охоронців-міліціонерів. Вони прослухали всю промову Луценка вітальну з подяками, дивилися виступи. Це був просто сюр. На екрані людина керівник МВС і та ж сама в клітці, і ця пісня…

В Міністерстві оборони панує оптимізм. Державне оборонне замовлення на 2012 рік зросло в чотири рази, порівняно з 2011. З’явився шанс, що “довгобуди” які щороку “анонсують” зрушать з місця. В Міністерстві сформовано бачення того, що відомство планує купувати-модернізувати у найближчі 5-6 років. Апетити військових, відверто, скромні. Придбати планується лише найнеобхідніше для ключових ланок оборони. Ставка на українські підприємства та кооперацію.

Корвет проекту 58250

Загальна вартість програми, яка передбачає будівництво 4-ох кораблів до 2020 року зменшилася з 20 до 16 млрд грн. Це пояснюють оптимізацією складу озброєння. Однак про відмову від співпраці із західними виробниками (чутки про це періодично виникають на спеціалізованих форумах з посиланням на джерела) не йдеться. Ударним комплексом ПКР залишається французький EXOCET MM40 BLOCK 3, гарматне озброєння – 76 мм OTO Melara 76/62 SR DF Stales (Італія) та дві 38 мм MILLENIUM (Швейцарія), торпедний апарат B515/3 з торпедами A 244/S mod.3 (Франція-Італія). Натомість військові вирішили змінити ЗРК. Тепер планується встановлювати “Umkhonto-IR” (ПАР), а не ASTER, як планувалося раніше.

Стало відомо, що пускові установки системи постановки пасивних перешкод та протиторпедного захіисту будуть німецькими. Дизелі будуть американськими (C280-16 та C32 Acert від Zeppelin-Caterpillar). Цього року на будівництво виділяється 433 млн грн. Навесні розпочнеться підпис контрактів з постачальниками озброєння, цей процес має завершитися до кінця 2012 року. Особливість створення головного корвету (“Володимир Великий”) в тому, що проектні роботи досі тривають. Паралельно йде і уточнення проекту, підготовка креслень і власне будівництво. В Міноборони спростовують запущені чутки про невідповідність виготовленої секції корабля вимогам військових та про її утилізацію. Виявлені недоліки були усунені протягом доби.

БФРК “Сапсан”

Вперше Міністерство оборони  оприлюднило деяку інформацію по розробці ракетного комплексу, який на слайдах презентації військових називався чомусь не багатофункціональним, а вже лише оперативно-тактичним.

“Сапсан” має стріляти на 280 км семиметровою твердопаливною ракетою з поворотним керованим соплом та з бойовою частиною, що відокремлюється на кінцевій частині траекторії. Маса головної частини ракети “Сапсану” має скласти 480 кг, стартова маса – 3300 кг. Тип старту, як і повідомлялося раніше буде мінометним. Система керування забезпечить точність 10-20 м. На розробку комплексу цього року планується витратити 196 млн грн.

Модернізація літаків та гелікоптерів

Закупівля нових літальних апаратів військовим не світить в найближчі роки. Виняток – 2 борти Ан-70 (на розробку якого, до речі, цього року витратять майже півмільярда). Ставка на модернізацію. Не будуть купувати навіть китайські УБЛ L-15, у виробництві яких бере участь і Україна. У 2012 році буде завершено модернізацію парку Су-25, продовжиться модернізація МіГ-29 та розпочнеться апгрейд парку Су-27. В наступному році настане черга Су-24М та Су-24МР. Варіант модернізації МіГ-29МУ2 (“просунутіший” варіант порівняно з МУ1) передбачатиме зміну  систему керування озброєння (+ можливість використовувати кориговані бомби), встановлення обладнання, що відповідає стандартам ІСАО, модернізацію системи реєстрації параметрів польотів та РЛС. Ті ж параметри модернізації передбачені і для Су-25МУ2, а також модернізація силової установки та встановлення супутникової навігаційної системи типу СН330. Перспективними засобами ураження військові бачать для себе бомбу КАБ-500КР та ракету “повітря-повітря” Х-29Т українського виробництва.

Цього року Сухопутні війська приймуть на озброєння щонайменше два Мі-24П модернізованих за так званою “малою” схемою, а у вересні 2013 мають розпочатися випробування цього ж вертольота модернізованого спільно з французькою Sagem. Планується модернізувати і Мі-8. Після неї вертольоти отримають окуляри нічного бачення, навігаційну систему, блок повітряних даних, датчик температури, генератор цифрової карти, бортовий комп’ютер, кольоровий багатофункціональний дісплей, цифровий аудіо-відеомагнітофон. На Мі-8 встановлять нові турбовальні двигуни ТВ3-11 ВМА-СБМ1В, станцію оптико-електронного подавлення “Адрос” КТ-01АВ, бортовий реєстратор польотної інформації.

Міністерство оборони знову візьме на озброєння Мі-2 у його модернізованому вигляді. Планується створення транспортно-бойового, розвідувального, пошуково-рятувального, санітарного, зв’язку, десантного, пасажирського та транспортного варіантів. Військовий варіант, окрім інших удосконалень (встановлення двигуна АІ-450М1) передбачає розміщення на вертольоті озброєння: пакетів некерованих реактивних снарядів та гармат.

Перспективи для ЗРВ та військ ППО СВ

Під час презентації оборонного замовлення не згадувалися плани створення зенітної ракети для БФРК “Сапсан”. Натомість Міноборони планує фінансувати створення нової ракети для ЗРК БУК-М1 та подальшу модернізації всього комплекса. Так, зокрема, очікується, що завдяки застосуванню ракети ЗР-27 (продукція ДКБ “Луч”) дальність ураження повітряних цілей зросте до 50 км. Військові озвучили свої вимоги і до модернізованих ракет для комплексів С-300. Дальність ураження має перевищити 150 км.  В ході модернізації цього ЗРК запланована інтеграція з РЛС 35Д6М. Окрім цієї трьохкоординатної модернізованої РЛС плануються закупівлі вітчизняних П-18 “Малахіт” та РЛС кругового огляду 79К6. Наявні у військах РЛС планують в ході модернізації довести до наступного рівня: 35Д6 до 35Д6М, 19Ж6 до 35Ж6М, П-18 до П-18М, 5Н84 до 5Н84АМА. Також у презентації йдеться про намір закуповувати модернізовані ЗРК для військ ППО СВ: Стріла-10М, Оса-АКМ, ПЗРК “Ігла-1УМ”.

Що для ВМС окрім корвета?

Військове відомство планує виділення коштів на модернізації двох бойових кораблів – корветів “Луцьк” та “Тернопіль”. У чому вона полягатиме, не повідомляється. Також у планах закупівля корабельного озброєння, зокрема артилерійських установок АК 176М та АК 630М; радіолокаційного обладнання (РЛС “Дельта”, П-18М “Малахіт” та РЛС “Позитив-МУ”). Декларується намір придбати кілька катерів: десантних та протидиверсійний. З суден забезпечення – гідрографічний катер, рейдовий буксир та морський буксир комплексного постачання.

Бронетехніка

Міноборони планує довести кількість танків у військах до 400 одиниць. При тому цього року завершується виконання програми модернізації Т-64 БМ Булат. Будуть придбані останні 9 машин. Далі планується купувати лише “Оплоти”. Серійне виробництво їх вже розгортається у Харкові, перший контракт – 10 одиниць. БТР-4 вирішено комплектувати німецькими двигунами “Deutz” (харківський 3ТД визнали невідповідним потребам військових). Також у планах закупівлі БМП-1У “Бліндаж” (ймовірно мова йде про вже відомий зразок модернізації з БМ “Шквал”). Також передбачена модернізація САУ “Нона”. Вже цього року буде закуплено широку номенклатуру керованих засобів ураження розробки ДКБ “Луч”. В якості шасі для машин різноманітного призначення Міноборони зупинилося на КрАЗ 5233ВЕ. Також у презентації мова йде про закупівлю автомобілів класу “джип”, однак без уточнення чи мається на увазі продукція КрАЗ.

БПЛА

Тема безпілотників Міноборони сьогодні розкрита лише наступним чином: визначені вимоги до різноманітних типів БПЛА, залежно від користувача. Підрозділи сил спеціальних операції планується забезпечити мікро-БПЛА з рідусом дії до 2 км. Батальйони Сухопутних військ – 15 км (для тактичного поля бою). Бригади СВ, артилерійські групи, штурмову та армійську авіацію є намір забезпечити тактичними безпілотниками з радіусом дії в 70 км. Для ВМСУ задекларована потреба в БПЛА корабельного базування з можливістю виконувати задачі в радіусі 300 км. Ті ж вимоги до оперативно-тактичного безпілотника для СВ ЗСУ та авіації ПСУ. Генштаб та ГУР МОУ потребують БПЛА оперативного (300 км) та стратегічного (600 км) рівня. В МОУ визнають, що українські розробки сьогодні мають добрі аеродинамічні показники однак Україна не володіє технологіями, які б дозволили самостійно укомплектувати БПЛА необіхдним обладнанням та озброєнням. Тож сьогодні Міноборони здійснюються закупівлі ізраїльських безпілотників, які задовільняють українських військових.

Ще деякі пріоритети

Однією з головних задач для українського ОПК, на які будуть виділятися кошти є створення власного тепловізора.  У МОУ вважають це реальним завданням. Також незабаром буде оголошено тендер на виготовлення твердого палива для ракет. З цим завданням може справитися Павлоградське підприємство. До слова, ресурс ракет для С-300 продовжено до 25 років. В найближчі роки планується заміна твердого палива в ракетах з ще радянського арсеналу на українські аналоги.

Олександр Аргат

MIL.IN.UA

У п`ятницю був у Донецьку, готував сюжет про побоїще в “Соколі”. Вперше побував у цьому місті. І… нічого не можу сказати про нього такого, щоб якось виокремлювало з-поміж інших обласних центрів. В тому сенсі, в якому звикли розповідати про Донецьк. Ніяких “жахів донецького метро”, ніяких лінгвістичних проблем, жодних натяків на якусь донецько-криворізьку окремішність. А от хлопці з “України без холопів” звісно вразили. Оце реально “Донбасс порожняк не гонит”.